I've read this book preparing for the Geneva Cosy Book Club meeting, otherwise it would not have been my the book of my choice. The author wanted to touch so many topics - racism, national identity, greed for power and fame and what it leads to, homosexuality and prejudices about it on the 1950s, however, in my opinion, she didn't open up enough any of them.
The book it the ode to the main character - actress Evelyn Hugo, who changed everything about herself and even forgot her identity, to become famous, using sex to get what she wants. So many lies to achieve her goal. I had am impression that the author was in love with Evelyn and all other characters were made from the cardboard - flat and not important. Though, I think, it was made on purpose - to show, that for Evelyn nothing was more important, than her, even the "love of her life". It's also book about priorities and what they can lead you to.
And also it's a book about what is a real intimate connection . And (my opinion) he was her real love, because the passions she had was ruining her and others, whereas this deep connection with the husband-friend was soothing and felt "correct", if I may say so.
Not the worst, but also not the best book I've read.
"Танець недоумка" - це така "кондова" бойова фантастика; прям от класика фантастики про завоювання космосу людиною, колонізацію інших планет, і, звісно ж, боротьбу з прибульцями.
В головного героя спадкова невиліковна хвороба, яка може "активуватись" в буль-який момент і він постійно цього боїться. Він летить з дружиною і дитиною, по суті, в один кінець колонізувати нову планету в складі організації "Корпус Конкістадорів" але, звісно, мета місії виявляється зовсім іншою, ніж її учасники очікували. Головний герой собі працює, переживає сімейні негаразди і все ще боїться, що хтось дізнається про його хворобу.
Мені сподобався світ, який створив Павлюк, з буднями, описом планети. В інших відгуках бачила, що декому на зайшов вступ на 100 сторінок, але для мене це створило необхідний "об'єм" того, про що я читаю. Тут вже, звісно, на смак всі фломастери різні.
Часом оповідь заплутана - ти не знаєш, кому довіряти, повсюди всі вороги, всі брешуть (чи не брешуть?) і, в решті решт, герой перестає довіряти сам собі. Вкотре доноситься думка, що всієї правди ти знати не можеш і завжди маєш очікувати на якусь "підставу" у всьому і від всіх. Також це книга про невдалу колонізацію і про "злих жителів інших планет" з трохи карикатурною "фауною" планет Іш-Чель: великі жуки, шаблезубі монстри...
З приводу психологічної складової, автор намагається прям ну дуже багато всього осмислити: стосунки в родині, особисті страхи, морально-етичний вибір, самопожертву, оманливість правди, і, на жаль, йому не завжди вистачає часу, чи простору поставити точку - майже всі питання лишаються відкритими, повиснувши в повітрі, через що лишається післясмак "незібраності" книги. Наче, автор хотів писати психологічний роман, але і трилер одночасно, і космічні пригоди, і про іншопланетних жуків і про дитячі спогади... Трохи перенасичено.
The Seven Husbands of Evelyn Hugo by Taylor Jenkins Reid
